Марта

Знає Марта по чому крупів кварта.

Добра господиня і знає ціну всему.

Марта дідька варта.

Глум з дівчини Марти.

Значення в інших словниках

1. Марта — Ма́рта іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Марта — Ма́рта, -ти, -ті, -то!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)