Марта

Знає Марта по чому крупів кварта.

Добра господиня і знає ціну всему.

Марта дідька варта.

Глум з дівчини Марти.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марта — Ма́рта іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Марта — Ма́рта, -ти, -ті, -то! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)