Марта

Ма́рта

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марта — Знає Марта по чому крупів кварта. Добра господиня і знає ціну всему. Марта дідька варта. Глум з дівчини Марти. Приповідки або українсько-народня філософія
  2. Марта — Ма́рта, -ти, -ті, -то! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)