Марта

Ма́рта, -ти, -ті, -то!

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марта — Ма́рта іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Марта — Знає Марта по чому крупів кварта. Добра господиня і знає ціну всему. Марта дідька варта. Глум з дівчини Марти. Приповідки або українсько-народня філософія