вигнати

Гони, Грицю, поза хрест.

Забирайся звідси і то скоро.

Гонять, як собаку з христин.

На христини, чи іншу оказію пхаються собаки, бо чують мясну страву, а їх женуть геть, щоб не докучали.

Попові дзвонять, а попадю з села гонять.

Невідрадне положення попаді по смерті свого чоловіка.

Значення в інших словниках

1. вигнати — ви́гнати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигнати — див. виганяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигнати — ВИ́ГНАТИ див. виганя́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вигнати — див. виганяти  Словник синонімів Вусика
5. вигнати — вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого).  Фразеологічний словник української мови
6. вигнати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. вигнати — Ви́гнати, ви́жену, -женеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вигнати — ВИ́ГНАТИ див. виганя́ти.  Словник української мови в 11 томах
9. вигнати — Ви́гнати, -ся см. виганяти, -ся.  Словник української мови Грінченка