Значення в інших словниках
-
вигнати —
ви́гнати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вигнати —
див. виганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вигнати —
Гони, Грицю, поза хрест. Забирайся звідси і то скоро. Гонять, як собаку з христин. На христини, чи іншу оказію пхаються собаки, бо чують мясну страву, а їх женуть геть, щоб не докучали. Попові дзвонять, а попадю з села гонять. Невідрадне положення попаді по смерті свого чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
вигнати —
див. виганяти
Словник синонімів Вусика
-
вигнати —
вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого).
Фразеологічний словник української мови
-
вигнати —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
вигнати —
Ви́гнати, ви́жену, -женеш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вигнати —
ВИ́ГНАТИ див. виганя́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
вигнати —
Ви́гнати, -ся см. виганяти, -ся.
Словник української мови Грінченка