вовк
Аби вовк ситий і коза ціла.
Погоди противників без шкоди для жадного.
Викликав вовка з ліса.
Спровокував сам собі лихо.
Вовка голод із ліса гонить.
Конечність примушує нас наражатися на небезпеку.
Вовка між вівці не пускай.
Злобного, лукавого чоловіка не бери до чесного діла.
Вовка ноги годують.
Щоб їсти хліб, треба на нього запрацювати.
Вовка не треба вчити, як свиню різати.
Лукавого чоловіка не треба вчити, як лихо творити.
Вовка, як не годуй, а він усе у ліс дивиться.
Від злобного чоловіка не жди вдяки.
Вовк знає, що їсти має.
На те він іде промишляти.
Вовки зиму не з'їдять.
Зима не пропаде, а прийде у свій час.
Вовк і поліниться, а натура його не зміниться.
Лукавий може змінити верхню форму, та свого лукавства ніколи.
Вовк старіється, але не добріє.
Лукавий чоловік і на старість своєї вдачі не змінить.
Вовк пещений, приятель перепрошений і жид хрищений то все непевні.
Життєвий досвід. Вовк хоч і пещений, вернеться у ліс, приятель перепрошений все памятає минуле, себто обиду, а жид хоч і вихриститься, все буде себе почувати сином свого народу.
Впустив вовка в кошару, щоб розігнав отару.
Віддав безсильних на поталу розбишак.
За вовка помовка, а вовк на поріг.
Коли несподівано входить до хати чоловік, про якого була бесіда.
За вовка помовка, а то лис кобилу стис.
Іронія з чоловіка, якому доказано злочин, а він складав на іншого.
Із нехоття з'їв вовк порося.
Докір, коли хто оправдує себе що зробив шкоду нехотячи, а, зробив умисне.
І небоя вовки з'їли.
І відважний пропадає.
І раховані вівці вовк бере.
Само раховання не охороняє від шкоди, а треба боронити.
На вовка помовка, а то злодій кобилу вкрав.
Іронічно до злодія, якого прилапано на крадіжи.
Носив вовк, понесли й вовка.
Кривдив других, а тепер йому те саме.
Не викликуй вовка з ліса.
Не шукай собі клопоту.
Не за те вовка б'ють, що сира нема, а за те, що вівцю з'їв.
За те покараний, що зробив нараз двоє лих.
Пожалів вовк кобилу, та лишив хвіст і гриву.
Іронія з злочинця, що боронить себе самим таки злочином.
То вже велика біда в лісі, як вовк вовка їсть.
То вже мусить бути велика причина, коли лихий лихого не щадить.
Туди вовка не тягне, де нічого не пахне.
Кожен глядить аби скористати.
Хоч і говорім за вовка, то його не болить головка.
Хоч поза очі йде поговір, та це нікому не шкодить.
Хто родився вовком, тому бараном не бути.
Хто вродився лукавим, той благородним не буде.
Боронить, як вовчиця вовченят.
Коли дуже сильно обороняють.
Від вовка втікав, а на медведя попав.
Хотів позбутися меншої біди, але потрапив до більшої.
Вовк лисиці не рідня, та повадка одна.
Лихі люди хоч і відрізняються одні від одних, але поводяться однаково.
Вовки кобилу з’їли, а ми воза не дали.
Іронічно про боягузів.
Вовків легше освоїти, як нарід до доброї згоди наклонити.
Дуже складно дійти до злагоди серед народу.
Любить, як вовк порося.
Не любить, кожної миті готовий зробити шкоду.
Не за те вовка б’ють, що вив, а за те, що вівцю з’їв.
Покараний не за свої погані звички, а за те, що скоїв лихо.
Обмок, як вовк, обкис, як лис, голоден, як собака.
Про бідного, який мокне на дощі і голодує.
Про вовка помовка, а чорт пана несе.
Коли говорять про якусь погану людину, а вона з'являється сама.
Розжалобився, як вовк над поросятем.
Іронічно про того, хто цілком не має жалості та співчуття.
Там вовк не бере, де сам живе.
Злодій не краде у себе в хаті.
Ще вовка не вбили (піймали), а шкуру продають.
Коли ще роботу не зробили, а вже наперед ділять за неї гроші.
Приповідки або українсько-народня філософія