Вовк, во́вка, во́вкові, на во́вкові, во́вче! вовки́, вовкі́в, -ка́м
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
вовк —
[воўк] -ка, м. (на) -ку/-ков'і, кл. воўчеи, мн. воўки, воуўк'іў два воўкие
Орфоепічний словник української мови
вовк —
-а, ч. 1》 Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. Бджоляний вовк — маленька з великою головою оса, що поїдає бджіл. 2》 діал. Середня частина кавуна без зернят. 3》 перен. Про досвідчену, бувалу людину. Морський вовк. Вовк-машина тех. — тіпальна машина в прядильному виробництві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вовк —
ВОВК, а, ч. 1. Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. Він шукав Чайку, щоб сказати йому, що вовків уже не зацьковано ловцями; що їх уже ціла зграя й вони переможно вищирили свої вовчі зуби (Д.
Словник української мови у 20 томах
Вовк —
Вовк прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
вовк —
вовк: ◊ вовк і вівці шах. вид гри: Окремою грою були “вовк і вівці”, де грано чотирьома личманами – “вівцями” проти одної дамки – “вовка” (Горбач) ◊ розумітися як вовк на зві́здах бути некомпетентним (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
вовк —
Аби вовк ситий і коза ціла. Погоди противників без шкоди для жадного. Викликав вовка з ліса. Спровокував сам собі лихо. Вовка голод із ліса гонить. Конечність примушує нас наражатися на небезпеку. Вовка між вівці не пускай.
Приповідки або українсько-народня філософія
вовк —
Хижий ссавець з родини вовчих, заселяє ліси, степи і тундри Євразії та Пн. Америки; довж. тіла 1-1,3 м (часом бл. 1,6 м), вис. у холці бл. 85 см, довж. хвоста бл.
Універсальний словник-енциклопедія
вовк —
ви́ти во́вком (зві́ром). Бути у стані великого розпачу. Відомо, що чиновники-бюрократи часто вовком виють через те, що їм, нехай і формально, треба відповідати на листи трудящих (З журналу); Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем... (В. Стус).
Фразеологічний словник української мови
вовк —
ВОВК (хижий звір), СІРОМА́НЕЦЬ, СІ́РИЙ. — Як тільки смеркне, то де тільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу (І. Нечуй-Левицький); Обложили сіроманця.. Можна й зараз виїжджати на полювання (М. Стельмах); Попер, як сірий корову (приказка).
Словник синонімів української мови
вовк —
ВОВК, а, ч. 1. Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. У лозах десь вовки завили (Гл., Вибр., 1957, 180); Вовки дуже шкідливі хижаки, бо знищують багато свійської худоби, особливо овець (Зоол., 1957, 154); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах