гриць

Гони, Грицю, поза хрест.

Забирайся, тебе тут не треба.

Грицю, Грицю, не спускайся на дурницю.

Не надійсь на нічию поміч, а лиш на свою.

Доки мене звали Грицьком, то я гроші горнув мішком, а як сказали пане Григорій, то я став цілком голий.

Нарікання хлібороба, який побратався з панами і стратив майно.

Не видів Гриць ногавиць, то скидав, то вбирав, аж доки їх не порвав.

Коли хто хвалиться маловартним.

Чотири свічки спалила, заки Грицька умила.

Дразнять дівчата парубка Грицька.

Значення в інших словниках

1. Гриць — Гриць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гриць — (-я) ч.; мол.; жарт.-ірон. Дурень.  Словник жарґонної лексики української мови
3. Гриць — Гриць, -ця, -цеві, -цем, Гри́цю!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)