гриць

(-я) ч.; мол.; жарт.-ірон. Дурень.

Значення в інших словниках

1. Гриць — Гриць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гриць — Гони, Грицю, поза хрест. Забирайся, тебе тут не треба. Грицю, Грицю, не спускайся на дурницю. Не надійсь на нічию поміч, а лиш на свою. Доки мене звали Грицьком, то я гроші горнув мішком, а як сказали пане Григорій, то я став цілком голий.  Приповідки або українсько-народня філософія
3. Гриць — Гриць, -ця, -цеві, -цем, Гри́цю!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)