диміти

Як не димить, то і не горить.

Без праці і невигод нічого не досягнеш.

Значення в інших словниках

1. диміти — димі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. диміти — див. димити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. диміти — Ію, -ієш, недок. Тікати, йти геть. Кажу їй «димієм», прощаюся з присутніми (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
4. диміти — див. горіти; палити  Словник синонімів Вусика
5. диміти — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет.  Словник синонімів української мови
6. диміти — Димі́ти, -млю́, -ми́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. диміти — ДИМІ́ТИ див. дими́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. диміти — Диміти, -млю, -миш гл. Дымить, испускать дымъ.  Словник української мови Грінченка