Значення в інших словниках
-
диміти —
димі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
диміти —
див. димити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диміти —
Як не димить, то і не горить. Без праці і невигод нічого не досягнеш.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
диміти —
Ію, -ієш, недок. Тікати, йти геть. Кажу їй «димієм», прощаюся з присутніми (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
диміти —
див. горіти; палити
Словник синонімів Вусика
-
диміти —
ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет.
Словник синонімів української мови
-
диміти —
Димі́ти, -млю́, -ми́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
диміти —
Диміти, -млю, -миш гл. Дымить, испускать дымъ.
Словник української мови Грінченка