дорога
В дорозі, в гостині, пам'ятай о худобині.
Обов'язок господаря в дорозі чи в гостині допильнувати, щоб його коні чи воли, не були голодні, та щоб напилися води в час.
Вузька дорога до Пана Бога.
Дорога до неба вузенька, тому то й прикра.
До любої небоги — нема далекої дороги.
До любих нам осіб, хоч і далека дорога, а стає близькою.
Дорога від стола до порога.
Дуже близенька.
Дорога до неба терниста.
Тяжко жити, щоб не согрішити. Праведний мусить зносити терпеливо усі терпіння без нарікань.
Дорога на кінці язика.
Мож допитатись у людей, щоб не блудити.
До серця дорогу лише серце знає.
Життєве спостереження.
І на гладкій дорозі люди ноги ломлять.
Нещастя може статись і там, де його найменше сподіємось.
Кому в дорогу, тому й час.
В дорогу вибирайся завчасу, щоб ніч не подибала тебе в небезпечнім місці.
Короткі дороги на наші ноги.
Недалеко, близенько нам.
На битій дорозі трава не росте.
Бо усе удоптують її ногами та колесами.
Не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги.
Не зходи з дороги на манівці, бо заблудиш, а ноги будуть примушені надолужувати ходу, щоб найти дорогу.
Тоді дорога не спішна, коли розмова потішна.
Коли в дорозі є добре та веселе товариство, то й довше хочеться йти.
Хто дороги не знає, хай у людей запитає.
Люди скажуть, справлять.
Хто дороги не питає, той ногами набиває.
Бо заблудить, а ноги мусять накладати дороги.
Аби була дорога від печі до порога.
Щоб мав силу злізти з печі і добратися до порога.
Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.
Коли козакові треба йти в бойовий похід, то немає часу на спання.
У дорозі і голка важка.
Навіть невелика річ заважає в дорозі, бо додає тягару.
Приповідки або українсько-народня філософія