дорога

В дорозі, в гостині, пам'ятай о худобині.

Обов'язок господаря в дорозі чи в гостині допильнувати, щоб його коні чи воли, не були голодні, та щоб напилися води в час.

Вузька дорога до Пана Бога.

Дорога до неба вузенька, тому то й прикра.

До любої небоги — нема далекої дороги.

До любих нам осіб, хоч і далека дорога, а стає близькою.

Дорога від стола до порога.

Дуже близенька.

Дорога до неба терниста.

Тяжко жити, щоб не согрішити. Праведний мусить зносити терпеливо усі терпіння без нарікань.

Дорога на кінці язика.

Мож допитатись у людей, щоб не блудити.

До серця дорогу лише серце знає.

Життєве спостереження.

І на гладкій дорозі люди ноги ломлять.

Нещастя може статись і там, де його найменше сподіємось.

Кому в дорогу, тому й час.

В дорогу вибирайся завчасу, щоб ніч не подибала тебе в небезпечнім місці.

Короткі дороги на наші ноги.

Недалеко, близенько нам.

На битій дорозі трава не росте.

Бо усе удоптують її ногами та колесами.

Не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги.

Не зходи з дороги на манівці, бо заблудиш, а ноги будуть примушені надолужувати ходу, щоб найти дорогу.

Тоді дорога не спішна, коли розмова потішна.

Коли в дорозі є добре та веселе товариство, то й довше хочеться йти.

Хто дороги не знає, хай у людей запитає.

Люди скажуть, справлять.

Хто дороги не питає, той ногами набиває.

Бо заблудить, а ноги мусять накладати дороги.

Аби була дорога від печі до порога.

Щоб мав силу злізти з печі і добратися до порога.

Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.

Коли козакові треба йти в бойовий похід, то немає часу на спання.

У дорозі і голка важка.

Навіть невелика річ заважає в дорозі, бо додає тягару.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорога — (підготовлена смуга землі для переміщення транспорту) шлях, путь, (асфальтована) шосе, заст. (битий) гостинець, тракт, (суч. високоякісні) траса, магістраль, автострада. Словник синонімів Полюги
  2. дорога — доро́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. дорога — Доро́га. 1. Шлях. ● Зайти в дорогу — перешкодити. Чи Ви не могли би габілітуватись тут на доцента руської літератури? Вам би се прецінь було можливо. Варунки у Вас до того є, що Вам могло б зайти в дорогу (Коб., Листи, 128, 517); ● Стояти в дорозі (кому?... Українська літературна мова на Буковині
  4. дорога — Шлях, ур. путь, (велика) битий шлях, гостинець, (сільська) путівець; (при вулиці) їздня; (поштова) тракт; (асфальтна) шосе, автострада; (важлива) магістраль, траса... Словник синонімів Караванського
  5. дорога — [дорога] -гие, д. і м. -оз'і, р. мн. доур'іг Орфоепічний словник української мови
  6. дорога — -и, ж. 1》 Смуга землі, по якій їздять і ходять. || Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь. Головна дорога — дорога з покриттям стосовно до ґрунтової дороги чи позначена відповідними знаками. 2》 Місце для проходу, проїзду. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дорога — дорога: ◊ кава́лок дороги → кавалок ◊ цісарська дорога → цісарський ◊ сере́дна дорога найліпша завжди найкраща “золота середина” (Франко) (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дорога — И, ж., нарк. Шрами на внутрішньому боці руки від ін'єкцій. Щось на кшталт «дороги» — слідів від уколів на вені чи Фсистеми» (Єва). Словник сучасного українського сленгу
  9. дорога — (-и) ж. 1. нарк. Шрам на венах від постійного введення наркотиків. БСРЖ, 164; ПСУМС, 23. 2. мн. дороги; крим. Вени. СЖЗ, 37. Словник жарґонної лексики української мови
  10. дорога — Автобан (платна автодорога), автодорога, автомагістраль, автострада, асфальтівка, багаш-дорога (якою ходять у полонинах вівці на пасовище), вигаш (т.с. Словник синонімів Вусика
  11. дорога — доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї. Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність поглядів, інтересів і т. ін. Може, .. Фразеологічний словник української мови
  12. дорога — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови
  13. дорога — Доро́га, -ги, -зі; доро́ги, дорі́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. дорога — ДОРО́ГА, и, ж. 1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч., II, 1953, 21); Іван стояв на дорозі, дивився їй услід (Шиян, Переможці, 1950, 38)... Словник української мови в 11 томах