дорога

Автобан (платна автодорога), автодорога, автомагістраль, автострада, асфальтівка, багаш-дорога (якою ходять у полонинах вівці на пасовище), вигаш (т.с.), безконечниця (далека дорога), бетонка, бруківка, вагаш (дорога, якою гонять овець на полонину), вурма (дорога, протоптана худобою), гася (в загадці), гостинець, грейдер, грунтівка, грунтовиця, гудронка, доріженька, доріжка, зимник (дорога на болоті, якою їздять лиш узимку), зімняк (т.с.), кам'янка, кружина (кружна дорога), лася (в загадці), літняк (літня дорога), магістраль, манівець (об'їзна дорога), мурованець (бруківка), мурованка, первопуток (дорога по першому снігу), первопуття, пішник (вузенька дорога), плай (доріжка на горі), прожон (дорога, прокошена в очереті), простець-дорога, прямик, путивець, путівець, путь, путь-доріженька, путь-доріжка, путь-дорога, роздоріжжя, розвилка, слід-дорога, соша, соше, сошівка, тракт, траса, узвіз (дорога в яру), хайвей (підвісна дорога), ходка, ходня, централь, чиненник (діал.), чорнотроп, шлях, шлях-дорога, шляшок, шосе, шосейка, шосівка

Фразеологічні синоніми: бита дорога; битий шлях; блакитна дорога (по воді); блакитне шосе; Богів шлях (Чумацький); великий шлях; верстова дорога; верстовий шлях; водний шлях; голуба дорога; голуба траса; грейдерна дорога; грейдерний шлях; ґрунтова дорога; далека дорога; дальня дорога; дзвінка дорога (залізниця); дорога з першим снігом; дорога життя (іст.), затоптана дорога; зоряний шлях; крижова дорога (перехрестя); кружна дорога; мощена дорога; небесна дорога (Чумацький шлях); несходима дорога; перехресна дорога; підземна дорога (метро); поштовий тракт; проїзний шлях; пряма дорога; прямий шлях; санна дорога; санний шлях; сталева магістраль; стелена дорога; стовпова дорога; стовповий шлях; уторована дорога; уторований шлях; хресна дорога; Чорний шлях (іст.), Чумацький шлях; шлях із варяг у греки; шосейна дорога

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорога — (підготовлена смуга землі для переміщення транспорту) шлях, путь, (асфальтована) шосе, заст. (битий) гостинець, тракт, (суч. високоякісні) траса, магістраль, автострада. Словник синонімів Полюги
  2. дорога — доро́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. дорога — Доро́га. 1. Шлях. ● Зайти в дорогу — перешкодити. Чи Ви не могли би габілітуватись тут на доцента руської літератури? Вам би се прецінь було можливо. Варунки у Вас до того є, що Вам могло б зайти в дорогу (Коб., Листи, 128, 517); ● Стояти в дорозі (кому?... Українська літературна мова на Буковині
  4. дорога — Шлях, ур. путь, (велика) битий шлях, гостинець, (сільська) путівець; (при вулиці) їздня; (поштова) тракт; (асфальтна) шосе, автострада; (важлива) магістраль, траса... Словник синонімів Караванського
  5. дорога — [дорога] -гие, д. і м. -оз'і, р. мн. доур'іг Орфоепічний словник української мови
  6. дорога — -и, ж. 1》 Смуга землі, по якій їздять і ходять. || Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь. Головна дорога — дорога з покриттям стосовно до ґрунтової дороги чи позначена відповідними знаками. 2》 Місце для проходу, проїзду. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дорога — дорога: ◊ кава́лок дороги → кавалок ◊ цісарська дорога → цісарський ◊ сере́дна дорога найліпша завжди найкраща “золота середина” (Франко) (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дорога — В дорозі, в гостині, пам'ятай о худобині. Обов'язок господаря в дорозі чи в гостині допильнувати, щоб його коні чи воли, не були голодні, та щоб напилися води в час. Вузька дорога до Пана Бога. Дорога до неба вузенька, тому то й прикра. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. дорога — И, ж., нарк. Шрами на внутрішньому боці руки від ін'єкцій. Щось на кшталт «дороги» — слідів від уколів на вені чи Фсистеми» (Єва). Словник сучасного українського сленгу
  10. дорога — (-и) ж. 1. нарк. Шрам на венах від постійного введення наркотиків. БСРЖ, 164; ПСУМС, 23. 2. мн. дороги; крим. Вени. СЖЗ, 37. Словник жарґонної лексики української мови
  11. дорога — доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї. Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність поглядів, інтересів і т. ін. Може, .. Фразеологічний словник української мови
  12. дорога — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови
  13. дорога — Доро́га, -ги, -зі; доро́ги, дорі́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. дорога — ДОРО́ГА, и, ж. 1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч., II, 1953, 21); Іван стояв на дорозі, дивився їй услід (Шиян, Переможці, 1950, 38)... Словник української мови в 11 томах