дорога

Доро́га.

1. Шлях.

● Зайти в дорогу — перешкодити. Чи Ви не могли би габілітуватись тут на доцента руської літератури? Вам би се прецінь було можливо. Варунки у Вас до того є, що Вам могло б зайти в дорогу (Коб., Листи, 128, 517);

● Стояти в дорозі (кому?, чому?), ставати в дорогу (кому?, чому?) — перешкоджати, бути перепоною (для кого?, чого?). Г[аліп] з О[льгою] вже так як заручений, а що він всюди, де лиш русини покажуться, іде, так я не хочу йому в дорогу ставати. Ліпше з ніким не приставати, як з такою товпою (Коб., Листи, 48, 342); Я не гнівалась. Я була переконана, що в Вас стояло що-небудь в дорозі: або недуга, або що інше (Коб., Листи, 119, 501); Стали судити послів. Але послам не дали знати, щоби і вони прийшли на суд та й могли оправдати ся. Самі оскаржували, значить — обчорнювали послів, самі й судили і розумієть ся, самі засуджували тих людий, що стоять їм в дорозі (Б., 1909, 37, 1); Предсідатель[...] спімнув в загальних зарисах поступ в розвою товариства, не оминаючи і перепони, які стояли в дорозі розростови єго житя і висловив надію, що сильна віра в слушність справи, задля якої основане товариство, доведуть до осягненя витиченої ціли (Звідомл., 1914, 22)

// пол. stanąć komuś na drodze — перешкоджати, бути комусь на заваді, порівн. також ustąpić komuś z drogi -уступитися з дороги, дати дорогу, zejść (usunąć się) komuś z drogi — зійти з дороги, поступитися.

2. перен. Спосіб здійснення чогось, характер дій, шлях / певною (якоюсь) дорогою, певним (якимсь) чином. П. Пігуляк постарає ся о другу розправу судову, котра певно инакше закінчить ся, і доходити буде правди законними дорогами (Б., 1895, 16, 1); Так отже поступає і у нас розв’язане социяльного питаня природною дорогою все чимраз більше наперед (Б., 1895, 23, 2); Правительство і сторонництва повинні доложити всяких заходів, щоби язикове питане в Австриї порішили законодатною дорогою в парляменті (Б., 1899, 36, 1); В урядових кругах впевняють, що якби сего не вдало ся полагодити парляментарною дорогою, тоді правительство розв’яже парлямент (Б., 1909, 42, 1);

● В (на) дорозі — певним чином (способом, шляхом). Всяке нарушенє сего права буде товариство переслідувати евентуально в дорозі судовій (Б., 1891, оголош.); В тім згляді порозуміли ся ми вже в короткій дорозі з декотрими виднійшими галицкими патріотами (Б., 1895, 7, 1); Ц. к. рада шкільна краєва розписала конкурс на посаду [...]. Подаватись треба в дорозі службовій до кінця цьвітня (Б., 1895, 13, 3); В листі заповідає ся війну на законній дорозі против теперішного ладу в Росиї (Б., 1895, 7, 4); О скілько зачувати, приняв цісар Банфіого дуже ласкаво і заявив, що непорозуміня між Кальноким і Банфім можна і мусить ся в добрій дорозі вирівнати (Б., 1895, 27, 4); За пропінацийний додаток громадский була би громада в дорозі ліцитациї дістала щонайменьше 4000 К, а так винаймила за 1500 К (Б., 1907, 94, 2); Філія Союзного банку віденьского в Чернівцях поручає ся до переведеня трансакций з обсягу банковости. [...] Сейчасне полагодженє всякого рода поручень, так в дорозі кореспонденцийній, як і в конторі виміни (Товариш, 1908, 308, рекл.); Плян науки укладаєть ся часть на якийсь час для всіх шкіл тої самої катеґориі в дорозі законодавства або в адміністрацийній дорозі при помочи розпорядків шкільних властий (Канюк, 1911, 60)

// пол. drogą służbową, w drodze urzędowej — у службовому порядку, w drodze sądowej — судовим порядком.