доривочний

Дори́вочний. Уривчастий, тимчасовий, нерегулярний. Се необхідне жаданє, без єго сповненя ціла наша праця в тих околицях буде завсігди тільки принагідна і доривочна (Б., 1907, 91, 1)

// пол. dorywczy — уривчастий, тимчасовий, випадковий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me