дорога

Значення в інших словниках

1. дорога — (підготовлена смуга землі для переміщення транспорту) шлях, путь, (асфальтована) шосе, заст. (битий) гостинець, тракт, (суч. високоякісні) траса, магістраль, автострада. Словник синонімів Полюги
2. дорога — доро́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. дорога — Доро́га. 1. Шлях. ● Зайти в дорогу — перешкодити. Чи Ви не могли би габілітуватись тут на доцента руської літератури? Вам би се прецінь було можливо. Варунки у Вас до того є, що Вам могло б зайти в дорогу (Коб., Листи, 128, 517); ● Стояти в дорозі (кому?... Українська літературна мова на Буковині
4. дорога — Шлях, ур. путь, (велика) битий шлях, гостинець, (сільська) путівець; (при вулиці) їздня; (поштова) тракт; (асфальтна) шосе, автострада; (важлива) магістраль, траса... Словник синонімів Караванського
5. дорога — [дорога] -гие, д. і м. -оз'і, р. мн. доур'іг Орфоепічний словник української мови
6. дорога — -и, ж. 1》 Смуга землі, по якій їздять і ходять. || Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь. Головна дорога — дорога з покриттям стосовно до ґрунтової дороги чи позначена відповідними знаками. 2》 Місце для проходу, проїзду. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. дорога — В дорозі, в гостині, пам'ятай о худобині. Обов'язок господаря в дорозі чи в гостині допильнувати, щоб його коні чи воли, не були голодні, та щоб напилися води в час. Вузька дорога до Пана Бога. Дорога до неба вузенька, тому то й прикра. Приповідки або українсько-народня філософія
8. дорога — И, ж., нарк. Шрами на внутрішньому боці руки від ін'єкцій. Щось на кшталт «дороги» — слідів від уколів на вені чи Фсистеми» (Єва). Словник сучасного українського сленгу
9. дорога — (-и) ж. 1. нарк. Шрам на венах від постійного введення наркотиків. БСРЖ, 164; ПСУМС, 23. 2. мн. дороги; крим. Вени. СЖЗ, 37. Словник жарґонної лексики української мови
10. дорога — Автобан (платна автодорога), автодорога, автомагістраль, автострада, асфальтівка, багаш-дорога (якою ходять у полонинах вівці на пасовище), вигаш (т.с. Словник синонімів Вусика
11. дорога — доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї. Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність поглядів, інтересів і т. ін. Може, .. Фразеологічний словник української мови
12. дорога — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови
13. дорога — Доро́га, -ги, -зі; доро́ги, дорі́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
14. дорога — ДОРО́ГА, и, ж. 1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч., II, 1953, 21); Іван стояв на дорозі, дивився їй услід (Шиян, Переможці, 1950, 38)... Словник української мови в 11 томах