кавалок
кава́лок вул. 1. шматок, частина, уривок, фрагмент (м, ср, ст): Йому поручено приготовити оркестру і підшукати відповідні “кавалки” (Шухевич)||кавал, кусень, кусник
◊ бзді́ти голодні кава́лки → бздіти
◊ голодні кава́лки брехня, неправда, вигадка (ср, ст): – Не дуже то я вірю в той погром та інші голодні кавалки, – сказав пан Макс до свого ад'ютанта (Керницький)|| = бляґа
◊ голодні кава́лки залива́ти → заливати
◊ жлоба кава́лок → жліб
◊ кава́лок дороги великий відтинок дороги (ср, ст)
◊ кава́лок ча́су → час
◊ ла́дний кава́лок дороги = ла́дний І́.
◊ лю́мпа кава́лок → люмп
◊ масні́ кава́лки непристойні жарти (ср, ст): Цей останній, докинувши ще декілька “масних кавалків”, демонстративно вийшов (Загачевський)
◊ набира́ти на яки́йсь кава́лок → набирати
◊ пока́зувати кава́лки пустувати; жартувати (ср, ст)|| = виправляти геци
◊ фрає́ра кава́лок → фраєр
●аби́сь розпа́вся на кава́лки, а іна́кше зрі́сся (проклін)
2. тисяча (грошових одиниць)(ст)
3. витівка, жарт (ср, ст): Силько кожного дня ставив найпростішу діягнозу: “Стах знову робить смішні кавалки”, – і показував на Стаха насмішкувато великим пальцем||кавал
Значення в інших словниках
- кавалок — Урядовий «кавалок»: урядова бумага [XIX] Аж до якого ступня забуття дійшли наші політичні та автономічні власті, показує найліпше отсей урядовий «кавалок», який подаю тут у дослівнім перекладі з польської мови: [XIX] Словник з творів Івана Франка
- кавалок — кава́лок іменник чоловічого роду шматок розм. Орфографічний словник української мови
- кавалок — Кавалок. Шматок. Особливо лютував о. Кисилівский, який за кавалок хліба покинув віру своїх батьків та й думає, що й ми такі скорі до сего (Б., 1895, 10, 3); [Старий Івоніка] був чоловік добрий і щирий, як кавалок хліба (Коб., Земля, 387) // бук. діал. кавалок — шматок; пол. kawałek — шматок. Українська літературна мова на Буковині
- кавалок — ШМАТОК, КУСЕНЬ. Словник синонімів Караванського
- кавалок — див. залишок; частина Словник синонімів Вусика
- кавалок — -лка, ч., розм. Те саме, що шматок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавалок — Лка, ч., розм. Те саме, що шматок. О боже праведний, важка докука – сліпорожденним розумом збагнуть: ти в цьому світі – лиш кавалок муки, отерплий і розріджений, мов ртуть. (ЗД:62); Каміння брила, що рине в безвість – кавалок болю. (Т.1, кн.2:52). Словник поетичної мови Василя Стуса
- кавалок — За кавалок кишки піде сім миль пішки. За ласощі готовий зробити все що завгодно. Приповідки або українсько-народня філософія
- кавалок — Лка, ч. Шматок. Словник сучасного українського сленгу
- кавалок — ШМАТО́К (частина, відділена, відбита, відрізана тощо від чогось), ШМАТ, КУСО́К, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРПА́ЛКА) (ЦУРУПА́ЛОК) розм., ШМАТИ́НА розм., КУ́СЕНЬ розм., КУС розм., КАВА́ЛОК розм., ШТУ́КА заст., ШКАМАТОК діал., КУСА́К діал., ЛУ́СТА діал. Словник синонімів української мови
- кавалок — Кава́лок, -ва́лка; -ва́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кавалок — КАВА́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що шмато́к. Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далеко від села (Фр., IV, 1950, 10); — Коли б це.. вирватись з Вінниці. Щоб хоч куток теплий мати, хліба кавалок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- кавалок — Кавалок, -лка м. ум. отъ кавал. Словник української мови Грінченка