кавал
ка́вал 1. частина, шматок (ст): Ще кавал часу лишився до того нашого семінару, ще встигнемо все зробити, чого так переживаєте (Авторка)|| = кавалок
◊ ка́вал вар'я́та → вар'ят
◊ ка́вал дра́ня → дрань
◊ ка́вал хлопа → хлоп
2. анекдот; весела, жартівлива історія (ст): Дзюньо любив оповідати розмаїті кавали, то в нього виходило знаменито (Авторка)
3. витівка, жарт (ср, ст): Пендзлюй, пендзлюй, і без кавалів (Авторка)||кавалок
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавал — -а, ч. Духовий музичний інструмент типу флейти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавал — Духовий пастуший інструмент, подібний до подовжньої флейти, поширений в Болгарії, Молдові, Румунії та ін. країнах. Словник-довідник музичних термінів
- кавал — кава́л (болг. кавал, з тур. kaval – сопілка) духовий музичний інструмент типу флейти. Словник іншомовних слів Мельничука
- кавал — Кава́л, -лу м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Гол. ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. Гол. III. 90. За кавалок кишки сім миль пішки. Словник української мови Грінченка