фраєр

фра́єр (фра́їр) вул. 1. людина, яка не належить до кримінального, злодійського світу; невтаємничена людина (ст): То було перша кляса. Заки приїхала рятункова буда – вже було по ньому. Але то було давно, й він трохи фраїр. А Поцирований є свій варіят – треба буде постаратися... (Нижанківський)

2. легковажна, непутяща людина; шалапут (ст): Думаю, що він фраєр, і не думає з Іриною женитися (Острук)

3. чолов'яга (м, ср, ст): “Що то за фраєр?” Я коротко сказав, у чому справа, а він докинув з усміхом: “Пізнати, що то не львівський хлопака” (Домбровський)||шкєс

◊ за фра́єр 1. безплатно, задарма (ст)|| = на ґратку

2. даремно; безпідставно (ст): Шкода, шо він так за фраєр кіти натягнув (Авторка)

◊ зеле́ний фра́єр недосвідчена, наївна людина (ст): Вся громада перестала вже глузувати. Все ж таки десятник Баліцький не є зелений фраєр, і як він говорить, то таки щось знає (Лисяк)

◊ на фра́єр жартома (ст): Я сказав лиш так, на фраєр, а він як факнув в праве плуцо, шо'м ледве звіяв (Авторка)||на фраєра

◊ на фра́є́ра = на фра́єр

◊ фра́єр в по́мпках задиркувата людина (ст)

4. вул., знев., ірон. недотепа, дурень (ст): – Дезертира пізнаю завжди, – промовив Яцек, звернувшись до кумпанів, додав. – То той фраєр! Він думає, що його вже цілий Львів, а його тільки Бриґідки (Смолій); Дома було нецікаво і холодно; там була жінка й синок, що продавав часописи і кликав його “старий фраєр” (Нижанківський)|| = бевзь

◊ тяжки́й (тяшки́й) фра́єр → фраєр 3: Стоячи, як той тяжкий фраєр і звичайний жлоб, коло купки каміння за сухим живоплотом, він фактично втратив дві години дорогоцінного часу, бо за той час сміло міг би витрубити пляшку монопольки і напарити принаймні з трьох мазурів (Керницький)

◊ фра́єр поло́маний → фраєр 4: Ти, фраєру поломаний, ти ще, певно, поза своєю полониною світа не видів, що? (Лисяк)

◊ фра́єр по́мпка → фраєр 4

◊ фра́є́ра кава́лок → фраєр 4 (ст)

◊ цєншкі фра́єр → фраєр 4

5. вуличник (ст)