фраєр

(-а) ч.

1. крим. Жертва злодія, шулера. БСРЖ, 631. // Потенційна жертва злодія. БСРЖ, 631; СЖЗ, 106.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фраєр — фраєр зелений : «новак»[ II, 341] (порівн. львів. арґот. фраєр «недосвідченець, простак, жертва злодія» з нім. арґот. Freier «те саме; селюх», дослівно «жених») [ОГ] фра́єр: въ воровскомъ жарг. новикъ, невѣжда [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. фраєр — фра́єр іменник чоловічого роду, істота у мові злодіїв — недосвідчена, наївна людина зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. фраєр — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  4. фраєр — ФРА́ЄР, а, ч., розм., зневажл. Про франтувату, пусту, нікчемну людину. Давали стільки, що Кузь не хотів з ними й говорити далі. – Тоже фраєр! – хитав він услід кожному (В. Винниченко); [Бухта:] Палуба флагмана гірша за конюшню. До чого довели!.. Словник української мови у 20 томах
  5. фраєр — фра́єр (фра́їр) вул. 1. людина, яка не належить до кримінального, злодійського світу; невтаємничена людина (ст): То було перша кляса. Заки приїхала рятункова буда – вже було по ньому. Але то було давно, й він трохи фраїр. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фраєр — А, ч. 1. злоч. Той, що прагне долучитись до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений; молодий, недосвідчений злодій. 2. Хвалько, висуванець, самозакохана, самовпевнена людина. Що ти там вякнув, фраєр? (О. Ірванець). Словник сучасного українського сленгу
  7. фраєр — -а, ч., розм., зневажл. 1》 Про франтувату, пусту, нікчемну людину. || У злодійському арго – новачок. 2》 Недосвідчена, наївна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фраєр — ФРА́ЄР, а, ч., розм., зневажл. Про франтувату, пусту, нікчемну людину. [Бухта:] Палуба флагмана гірша за конюшню. До чого довели!.. Сухопутні фраєри ви, а не моряки (Корн., І, 1955, 45); // У злодійському арго — новачок. Словник української мови в 11 томах