дорожка
доро́жка іст. фіакр: Переїздить якась дорожка по вибоях брукованої вулиці (Боберський); Транспортними засобами були дорожки, таксівки і тра́мваї. Невипадкова черговість, бо фіакри використовувалися найчастіше. Йшлось до стоянки на площу Академічну, де на розі вулиці Фрідріхів стояли дорожки. Конячі голови були занурені у мішки з кормом... Коли була потреба, дорожку викликали додому через когось зі служників (Мельник І.)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорожка — Доро́жка: — довгий віз без кузова з переднім і заднім місцем для сидіння, що поєднуються поздовжними брусами [51] — міський найманий екіпаж [VI,VII] — повозка [IV] Словник з творів Івана Франка