дорожка
Доро́жка:
— довгий віз без кузова з переднім і заднім місцем для сидіння, що поєднуються поздовжними брусами [51]
— міський найманий екіпаж [VI,VII]
— повозка [IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорожка — доро́жка іст. фіакр: Переїздить якась дорожка по вибоях брукованої вулиці (Боберський); Транспортними засобами були дорожки, таксівки і тра́мваї. Невипадкова черговість, бо фіакри використовувалися найчастіше. Лексикон львівський: поважно і на жарт