дороговий

Дорого́вий. Шляховий, дорожній. Комунікати виділу краєвого в справах: реформи дорогового закона і ревізиі грунтового кадастру податкового (Б., 1895, 20, 1); При повітовім заряді дороговім в Кіцмани буде з днем 1. цьвітня 1904р. опорожнена посада надзорці доріг із осідком в Кіцмани і річною платнею 1440 корон (Б., 1904, оголош.); Дальше позволяє новий закон в §§ 85-до 90. властителям бувших обшарів двірских виконувати на своїй сполученій териториї дідичівскій через своїх власних урядників і повновласників поліцию дорогову, полеву, огневу, будівничу і місцеву (Товариш, 1908, 293)

// пол. drogowy — дорожній, służba drogowa — шляхова служба.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me