дядько —
(брат батька а. матері) розм. дядя, дядьо, діал.: вуйко, вуй, (брат матері) стрий, стрик, стрийко.
Словник синонімів Полюги
дядько —
дя́дько іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
дядько —
(брат батька) г. стрий; (брат мами) вуй, вуйко; ЖМ. тітчин чоловік; П. <�дорослий> чоловік; Ф. селянин, мужик, хлоп; (!)
Словник синонімів Караванського
дядько —
[д’ад'ко] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -ки, -к'іў два д'ад'кие
Орфоепічний словник української мови
дядько —
-а, ч. 1》 Брат батька або матері; чоловік тітки. 2》 розм. Дорослий чоловік узагалі. || У звертанні до старшого за віком чоловіка. 3》 розм. Селянин (перев. з відсталими поглядами). 4》 заст. Особа (зазвичай унтер-офіцер), якій доручалося навчання новобранців у царській армії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дядько —
ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька).
Словник синонімів української мови
дядько —
ДЯ́ДЬКО, а, ч. 1. Брат батька або матері; чоловік тітки. — З усього роду зосталася я та рідний брат батьків — мій дядько (Мирний, І, 1954, 71); Ігор чув від батьків, що там, у Тулі, працюють його рідні тітки й дядьки (Кучер, Чорноморці, 1956, 26).
Словник української мови в 11 томах
дядько —
Дядько, -ка м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3) — собачий. Волкъ. Як собаки гавкають!...
Словник української мови Грінченка