жорна —
-рен, мн. (одн. жорно, -а, с.). 1》 Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. 2》 перен. Про видиму форму місяця, сонця і т. ін. 3》 Пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно; ручний млин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жорна —
Стародавній пристрій для мелення зерна на борошно, який складається з 2 допасованих круглих каменів, нижнього нерухомого і верхнього рухомого.
Універсальний словник-енциклопедія
жорна —
Жо́рна, жо́рен, жо́рнам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жорна —
ЖО́РНА, рен, мн. (одн. жо́рно, а, с.). 1. Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. Жорна м’яко шамотіли по зерну: кіш трясся, як у пропасниці (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
жорна —
Жорна, -рен с. мн. см. жорно.
Словник української мови Грінченка