жорна

жо́рна

-рен, мн. (одн. жорно, -а, с.).

1》 Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів.

2》 перен. Про видиму форму місяця, сонця і т. ін.

3》 Пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно; ручний млин.

Значення в інших словниках

1. жорна — див. млин  Словник синонімів Вусика
2. жорна — Добрі жорна все перемелять. У добрій сім'ї всі біди перебудуться.  Приповідки або українсько-народня філософія
3. жорна — Стародавній пристрій для мелення зерна на борошно, який складається з 2 допасованих круглих каменів, нижнього нерухомого і верхнього рухомого.  Універсальний словник-енциклопедія
4. жорна — Жо́рна, жо́рен, жо́рнам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. жорна — ЖО́РНА, рен, мн. (одн. жо́рно, а, с.). 1. Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. Жорна м’яко шамотіли по зерну: кіш трясся, як у пропасниці (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. жорна — Жорна, -рен с. мн. см. жорно.  Словник української мови Грінченка