корона —
Дрібна австрійська монета [XI] — австрійська срібна монета, півринського [IV]
Словник з творів Івана Франка
корона —
коро́на 1 іменник жіночого роду вінець; влада монарха; держава; світлий ореол навколо Сонця, який видно під час сонячного затемнення; крона дерева коро́на 2 іменник жіночого роду грошова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
корона —
I -и, ж. 1》 Металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади. || Зображення такого вінця на гербах, орденах і т. ін. || чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий вінець. 2》 перен. Влада монарха. || заст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
корона —
КОРО́НА¹, и, ж. 1. Вінець із коштовними прикрасами, що його носять на голові монархи як символ влади. Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами (І.
Словник української мови у 20 томах
корона —
корона: ◊ корона <�тобі, її> з голови не впа́де знев., ірон. це не зашкодить <�твоїй, її> репутації; нічого <�тобі, їй> не станеться (м, ср, ст): Не бійся, корона з голови не впаде, якщо підеш і поможеш трохи цьоці Мілі (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
корона —
Назва Польського королів ства з часу об'єднання Польщі і Литви на Люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу Річ Посполиту
Словник застарілих та маловживаних слів
корона —
коро́на (від лат. corona – вінець, вінок) 1. Металевий головний убір (вінець), що здавна служить знаком монархічної влади. 2. К. електрична...
Словник іншомовних слів Мельничука
корона —
Урочистий головний убір і символ влади монарха; переважно у вигляді золотого обруча, оздобленого ліліями, хрестом і дорогоцінностями.
Універсальний словник-енциклопедія
корона —
ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади).
Словник синонімів української мови
корона —
КОРО́НА¹, и, ж. 1. Металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади. Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами (Н.-Лев., III, 1956, 302); Цар старий давно помер.
Словник української мови в 11 томах
корона —
(лат. — вінець) Форт на зовнішньому боці фортеці.
Архітектура і монументальне мистецтво