корона — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

корона — Дрібна австрійська монета [XI] — австрійська срібна монета, півринського [IV] Словник з творів Івана Франка
корона — (монарша) вінець; П. королівство, держава, уряд, влада; (сонця) авреоля; (оздоба) діядема; (дерева) верховіття, верхів'я, крона; (гроші) крона. Словник синонімів Караванського
корона — Те саме, що вінець Словник церковно-обрядової термінології
корона — див. вінок Словник синонімів Вусика
корона — I -и, ж. 1》 Металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади. || Зображення такого вінця на гербах, орденах і т. ін. || чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий вінець. 2》 перен. Влада монарха. || заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
корона — КОРО́НА¹, и, ж. 1. Вінець із коштовними прикрасами, що його носять на голові монархи як символ влади. Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами (І. Словник української мови у 20 томах
корона — корона: ◊ корона <�тобі, її> з голови не впа́де знев., ірон. це не зашкодить <�твоїй, її> репутації; нічого <�тобі, їй> не станеться (м, ср, ст): Не бійся, корона з голови не впаде, якщо підеш і поможеш трохи цьоці Мілі (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
корона — Корона з голови не впаде. Ніхто кривди не зазнає. Нікому не урветься чести. Приповідки або українсько-народня філософія
корона — Назва Польського королів ства з часу об'єднання Польщі і Литви на Люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу Річ Посполиту Словник застарілих та маловживаних слів
корона — коро́на (від лат. corona – вінець, вінок) 1. Металевий головний убір (вінець), що здавна служить знаком монархічної влади. 2. К. електрична... Словник іншомовних слів Мельничука
корона — Урочистий головний убір і символ влади монарха; переважно у вигляді золотого обруча, оздобленого ліліями, хрестом і дорогоцінностями. Універсальний словник-енциклопедія
корона — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
корона — Коро́на, -ни; коро́ни, коро́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
корона — КОРО́НА¹, и, ж. 1. Металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади. Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами (Н.-Лев., III, 1956, 302); Цар старий давно помер. Словник української мови в 11 томах
корона — (лат. — вінець) Форт на зовнішньому боці фортеці. Архітектура і монументальне мистецтво