кпи

На кпи, щоб дивувалися такі дурні, як ти.

Іронічна відповідь на питання, “по що те робиш?”

Не кпи собі з Микити, бо Микита вміє кпити.

Не насміхайся з мене, бо я можу ліпше з тебе.

Не кпи собі з мене, бо ще підеш за мене.

Остерігав парубок дівчину, що насміхалася з нього.

Схрвай собі кпини на свої христини.

Не насміхайся з нікого, а з себе самого.

Тобі кпини, а в мене христини.

Тобі в голові жарти, а в мене повно клопоту.

Значення в інших словниках

1. кпи — Кпи: — дурні [XI] — насміх, брати на кпи — насміхатись [16] — дурень, блазень, дурні. [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. кпи — КПИ: ◇ Бра́ти (підніма́ти, здійма́ти) / взя́ти (підня́ти, здійня́ти) на глум (на глу́зи, на глуз, на сміх, на кпи́ни, на кпин, діал. на кпи) див. бра́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. кпи — КПИ: ◊ На кпи брати (здіймати і т. ін.) кого, що, діал. — кепкувати, глузувати з когось, чогось. Лис на кпи його здіймає [ведмедя]: «Бач, як вуйко мій співає!» (Іван Франко, XII, 1953, 19); Дівчата ще дужче сміялися, бабині слова на кпи брали (Марко Черемшина, Вибр., 1960, 38).  Словник української мови в 11 томах