кривда

З чого збив маєтки, як не з чужої кривди.

Нажив багатство за рахунок визиску інших людей.

Кривда людська боком лізе.

Говорять, коли в біду потрапила людина, яка кривдила інших.

Кривда людська боком вилазить. '

Пімста за людську кривду прийде певно.

Ми ще на кривді, а він уже на правді.

Ми іще живемо і кривдимо одні одних, а він уже умер і перед Божим судом.

Як добре ведеться то й добре крадеться.

Як є щастя то і на крадежі не зловлять.

Чужою кривдою не доробишся.

За чужу кривду кара тебе не мине.

Значення в інших словниках

1. Кривда — Кри́вда прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. кривда — Неправда, несправедливість, ок. брехня, ур. лжа; (кому) образа, р. шкода.  Словник синонімів Караванського
3. кривда — див. біда  Словник синонімів Вусика
4. кривда — -и, ж. 1》 Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.). || Образа, ураза. Робити кривду. 2》 Те саме, що шкода. 3》 нар.-поет. Те саме, що неправда 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кривда — КРИ́ВДА, и, ж. 1. Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
6. кривда — НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ (несправедливий учинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь); НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА (несправедливість у людських стосунках). Батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М.  Словник синонімів української мови
7. кривда — Кри́вда, -вди; кри́вди, кривд  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кривда — КРИ́ВДА, и, ж. 1. Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.). Його [І.  Словник української мови в 11 томах
9. кривда — Кривда, -ди ж. 1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити. Макс. 2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Шевч. 46. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. ум. кри́вдонька, кри́вдочка.  Словник української мови Грінченка