кривда

кри́вда

-и, ж.

1》 Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.).

|| Образа, ураза. Робити кривду.

2》 Те саме, що шкода.

3》 нар.-поет. Те саме, що неправда 1).

Значення в інших словниках

1. Кривда — Кри́вда прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. кривда — Неправда, несправедливість, ок. брехня, ур. лжа; (кому) образа, р. шкода.  Словник синонімів Караванського
3. кривда — див. біда  Словник синонімів Вусика
4. кривда — КРИ́ВДА, и, ж. 1. Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
5. кривда — З чого збив маєтки, як не з чужої кривди. Нажив багатство за рахунок визиску інших людей. Кривда людська боком лізе. Говорять, коли в біду потрапила людина, яка кривдила інших. Кривда людська боком вилазить. ' Пімста за людську кривду прийде певно.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. кривда — НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ (несправедливий учинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь); НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА (несправедливість у людських стосунках). Батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М.  Словник синонімів української мови
7. кривда — Кри́вда, -вди; кри́вди, кривд  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кривда — КРИ́ВДА, и, ж. 1. Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.). Його [І.  Словник української мови в 11 томах
9. кривда — Кривда, -ди ж. 1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити. Макс. 2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Шевч. 46. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. ум. кри́вдонька, кри́вдочка.  Словник української мови Грінченка