милий
Від Бога люб, а від попа шлюб.
Милий призначений Богом, а священик звінчає.
Гоп, гоп, моя мила, що ти мене полюбила.
Так дразнять залюблену дівчину.
Мила й рана від милого паї,я.
Від любої нам особи і рана не є болючою.
Ой їдь милий, та не бався, бо ти мені сподобався.
Дівчина випроваджувала любого хлопця в дорогу.
Хоч не милий мені, а не бий при мені.
Я можу не любити, але кривди не дам зробити.
Хоч і не Василій, але серцю милий.
Байдуже, як називається, але любий мені.
Приповідки або українсько-народня філософія