мудрий
Видра мудра та й серна не дурна.
Стрілецькі спостереження.
І мудрий здуріє, як зголодніє.
Голод дошкулить кожньому.
Ліпше мудрий ворог, як дурний приятель.
З мудрим ворогом мож прийти до згоди, а дурний приятель може наробити багато лиха.
Мудра голова не дбає на лихі слова.
Мудрий не противиться лайці лихого.
Мудрий змінить свою гадку, а дурень ніколи.
Дурний є упертим і не дасться переконати.
Мудрий, як Соломон.
Жидівський цар Соломон був дуже мудрий цар у своїм часі, тай досі його за такого уважають.
Мудрим ніхто не вродився.
З літами чоловік набирає життєвого досвіду, та стає мудрійшим.
Мудрій голові вистарчить дві-три слові.
Він скоро зрозуміє в чім річ.
Мудрого лиш мудрий пізнає.
По його мові і ділах.
Мудрого можна здурити тільки раз.
Він скоро пізнасть, що його ошукано.
Чим мудрий стидається, тим дурень величається.
Що мудрий уважає соромом, тим дурень хвалиться.
Що в мудрого на гадці, те в дурного на язиці.
Мудрий думає і мовчить, а дурень не думаючи не годен вдержати язика.
Краще один мудрий, ніж десять дурних.
Один розумний чоловік може зробити більше, ніж десять дурнів.
Мудрий за другами не шукає, бо він все має.
Мудрі люди не потребують поради інших.
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
Мудрий знає, що він може казати і що ні, а дурень говорить навіть про такі речі, на яких не розуміється.
Мудрий пан по шкоді.
Розумно говорить після того, як зробив шкоду.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Мудрими не народжуються, а стають в процесі навчання.
Мудрійший від людей, а сильнійший від богів.
Могутній.
Треба великої мудрости, аби мож жити між дурними.
Бо треба розуміти дурнів.
Приповідки або українсько-народня філософія