мудрий
Видра мудра та й серна не дурна.
Стрілецькі спостереження.
І мудрий здуріє, як зголодніє.
Голод дошкулить кожньому.
Ліпше мудрий ворог, як дурний приятель.
З мудрим ворогом мож прийти до згоди, а дурний приятель може наробити багато лиха.
Мудра голова не дбає на лихі слова.
Мудрий не противиться лайці лихого.
Мудрий змінить свою гадку, а дурень ніколи.
Дурний є упертим і не дасться переконати.
Мудрий, як Соломон.
Жидівський цар Соломон був дуже мудрий цар у своїм часі, тай досі його за такого уважають.
Мудрим ніхто не вродився.
З літами чоловік набирає життєвого досвіду, та стає мудрійшим.
Мудрій голові вистарчить дві-три слові.
Він скоро зрозуміє в чім річ.
Мудрого лиш мудрий пізнає.
По його мові і ділах.
Мудрого можна здурити тільки раз.
Він скоро пізнасть, що його ошукано.
Чим мудрий стидається, тим дурень величається.
Що мудрий уважає соромом, тим дурень хвалиться.
Що в мудрого на гадці, те в дурного на язиці.
Мудрий думає і мовчить, а дурень не думаючи не годен вдержати язика.
Краще один мудрий, ніж десять дурних.
Один розумний чоловік може зробити більше, ніж десять дурнів.
Мудрий за другами не шукає, бо він все має.
Мудрі люди не потребують поради інших.
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
Мудрий знає, що він може казати і що ні, а дурень говорить навіть про такі речі, на яких не розуміється.
Мудрий пан по шкоді.
Розумно говорить після того, як зробив шкоду.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Мудрими не народжуються, а стають в процесі навчання.
Мудрійший від людей, а сильнійший від богів.
Могутній.
Треба великої мудрости, аби мож жити між дурними.
Бо треба розуміти дурнів.
Значення в інших словниках
- мудрий — (який має добрий розум) розумний, недурний, (має здатність осмислювати) глибокий, мислячий, (думка) кмітливий, розм. головатий// світла голова, має голову на плечах, бистрий на розум, жарт, макітра розуму. Словник синонімів Полюги
- мудрий — му́дрий прикметник Орфографічний словник української мови
- мудрий — Розумний, досвідчений, метикований, поет. сивомудрий; (ребус) мудрований; (крок) виважений; (- рішення) Соломонів; (- очі) проникливий; (- книжку) змістовний; ІР. хитрий, хитромудрий; мудренький, премудрий, мудрющий. Словник синонімів Караванського
- мудрий — див. розумний; чародій Словник синонімів Вусика
- мудрий — [мудрией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
- мудрий — -а, -е. 1》 Наділений, обдарований великим розумом; який має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. || у знач. ім. мудрий, -рого, ч. Про розумну, досвідчену людину. || Який виражає розум, проникливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мудрий — 1. розумний, розумненький, розумнець, (вона) розумниця, дотепний, здібний, кебетний, кебетливий, кмета, кметливий, тямкий, тямовитий, хисний, див. догадливий, спосібний 2. це мудрець, філософ Словник чужослів Павло Штепа
- мудрий — МУ́ДРИЙ, а, е. 1. Наділений, обдарований великим розумом; який має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. Мудрим ніхто не вродився (Номис); Мудрий дід мовляв мені колись: Що вік живи, учися, стережись І пам'ятай, що є на світі свині (Л. Словник української мови у 20 томах
- мудрий — му́дрий: ◊ му́дрий як соломонові пати́нки → патинки ◊ му́дрий як соломонові по́ртки → портки ♦ му́дрий, але для се́бе (Франко) ♦ му́дрий в ро́зу́мі, а дурни́й в мошонці (Франко) ♦ му́дрий мудрішого зна́йде про те, що людський розум обмежений, тому завжди є чого навчитися (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мудрий — му́дрий по шко́ді, жарт. Той, хто, зазнавши втрат, збитків, невдач, став дуже обачним і далекоглядним; той, хто пізно став розумним. Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали, то стайню замкнув (Укр.. присл..); Виявився він мудрим по шкоді, як кажуть. Фразеологічний словник української мови
- мудрий — МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Словник синонімів української мови
- мудрий — Му́дрий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мудрий — МУ́ДРИЙ, а, е. 1. Наділений, обдарований великим розумом; який має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. Мудрим ніхто не вродився (Номис, 1864, № 6500); Мудрий дід мовляв мені колись: Що вік живи, учися, стережись І пам’ятай... Словник української мови в 11 томах
- мудрий — Мудрий, -а, -е 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. посл. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Чуб. І. 268. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. Мкр. Н. 29. Словник української мови Грінченка