навіз

Клади навіз (гній) густо, то вродить непусто.

Удобрене поле краще родить.

Значення в інших словниках

1. навіз — на́віз іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. навіз — -возу, ч., діал. Підвіз, привіз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навіз — 1. гній, гайно, обірник, див. екскремент 2. це привіз  Словник чужослів Павло Штепа
4. навіз — НА́ВІЗ, возу, ч., діал. Підвіз, привіз. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було (Сл. Б. Грінченка); Не було великого навозу у сей ярмарок (Сл. Б. Грінченка); Гарне віно принесла йому жінка! Те поле, де ніщо не хоче рости!...  Словник української мови у 20 томах
5. навіз — НА́ВІЗ, возу, ч., діал. Підвіз, привіз. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було (Сл. Гр.); Не було великого навозу у сей ярмарок (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. навіз — Навіз, -возу м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у.  Словник української мови Грінченка