несподіванка

Несподівано, як грім із неба.

Коли несподівано щось сталось. Буває, що в красну погоду грім ударить.

Несподівані гості, треба ноги попелом посипати.

Коли прийдуть несподівано великі приятелі, які рідко бувають.

От маєш, Гандзю, книш, тобі грають, а ти спиш.

Коли хтось свого несподіваного щастя не уміє використати.

Значення в інших словниках

1. несподіванка — (те, що зроблено зненацька) сюрприз.  Словник синонімів Полюги
2. несподіванка — несподі́ванка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. несподіванка — зст. пасаж; (приємна) сюрприз; (раптовість) несподіваність.  Словник синонімів Караванського
4. несподіванка — -и, ж. Несподівана, раптова подія, явище, факт і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. несподіванка — НЕСПОДІ́ВАНКА, и, ж. Непердбачена, несподівана, раптова подія, явище, факт, обставина і т. ін. [Руфін:] Приємна несподіванка! Не ждав я тебе сьогодні в своїм домі бачить (Леся Українка); Вечір приніс несподіванку. Мандрівники натрапили на дві хатини (О.  Словник української мови у 20 томах
6. несподіванка — НЕСПОДІ́ВАНКА (несподівана подія, явище, факт, обставина і т. ін.); СЮРПРИ́З розм. (несподівана подія, явище); ПАСА́Ж заст., ірон. (несподівана подія, несподіваний, дивний поворот справи). Щось тихо застогнало поміж деревами.  Словник синонімів української мови
7. несподіванка — Несподі́ванка, -нки, -нці; -ванки, -ванок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. несподіванка — НЕСПОДІ́ВАНКА, и, ж. Несподівана, раптова подія, явище, факт і т. ін. [Руфін:] Приємна несподіванка! Не ждав я тебе сьогодні в своїм, домі бачить (Л. Укр., II, 1951, 399); Вечір приніс несподіванку. Мандрівники натрапили на дві хатини (Донч.  Словник української мови в 11 томах
9. несподіванка — Несподіванка, -ки ж. Неожиданность; сюрпризъ.  Словник української мови Грінченка