несподіванка
НЕСПОДІ́ВАНКА, и, ж. Несподівана, раптова подія, явище, факт і т. ін.
[Руфін:] Приємна несподіванка! Не ждав я тебе сьогодні в своїм, домі бачить (Л. Укр., II, 1951, 399);
Вечір приніс несподіванку. Мандрівники натрапили на дві хатини (Донч., II, 1956, 67);
Щось тихо застогнало поміж деревами. Роман з несподіванки здригнувся, прислухався (Стельмах, І, 1962, 263).
Словник української мови (СУМ-11)