похмілля —
похмі́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
похмілля —
-я, с. 1》 Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. З похмілля — у стані, який буває після пияцтва. 2》 Дія за знач. похмелятися, похмелитися; повторна випивка, найчастіше на другий день після пияцтва. На похмілля — щоб похмелитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
похмілля —
ПОХМІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. Ледве, ледве Переносить [цар] ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Т. Шевченко); Згага пекла його, як свічкою; похмілля його мучило (Панас Мирний); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
похмілля —
син. похмілля алкогольне: ахмирка, бодун, бу-бу, кумар, ханговер. у стані похмілля: з бодуна, на підсосі.
Словник жарґонної лексики української мови
похмілля —
СП'ЯНІ́ННЯ (стан після п'янких, алкогольних напоїв), ПЕРЕПІ́Й, ПЕРЕПИТТЯ́, ХМІЛЬ, ПОХМІ́ЛЛЯ (погане самопочуття після пияцтва). Втома і легке сп'яніння все дужче налягали на нього, і часом він дрімав, опустивши повіддя (Григорій Тютюнник)...
Словник синонімів української мови
похмілля —
Похмі́лля, -лля, -ллю, на -мі́ллі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
похмілля —
ПОХМІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. Ледве, ледве Переносить [цар] ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Шевч.
Словник української мови в 11 томах