пізнати

Пізнав вовка, хоч у баранячій шкурі.

Лихого чоловіка пізнають навіть тоді, коли він вдає із себе доброго.

Пізнати куди стежка в горох.

Мене не здуриш, бо я знаю що ти задумуєш.

Пізнати дерево по овочу.

Пізнати чоловіка по ділах його.

Пізнати пана по халявах.

Давно чим багатший пан, тим кращі чоботи з високими халявами давав своїй службі.

Пізнати птицю по пірю.

Краскою піря природа розріжнила птиці.

Пізнають хлопці і в бруднім сорочці.

В хліборобськім стані працьовита дівчина не може задержати на собі чисту сорочку, бо при праці побрукається. Хлопці пізнають працьовиту дівчину.

Пізнають хлопці і в драній сорочці.

Значіння, що й попереднє. Подерта сорочка не конче є ознакою бідноти, мож подерти сорочку при роботі.

Значення в інших словниках

1. пізнати — пізна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пізнати — див. пізнавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пізнати — ПІЗНА́ТИ див. пізнава́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. пізнати — пізна́ти → пізнатися  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. пізнати — і (рі́дна) ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є) кого і без додатка. Хтоcь дуже змінився на вигляд, зовні. В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає.  Фразеологічний словник української мови
6. пізнати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм.  Словник синонімів української мови
7. пізнати — ПІЗНА́ТИ див. пізнава́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. пізнати — Пізнавати, -наю́, -єш сов. в. пізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Ой як би я зозуленька, ой крилечка мала... то б я свого миленького по шапці пізнала. Мет. З ким жити, того й пізнавати. Чуб. І. 251.  Словник української мови Грінченка