розумний
Коли з розумним говорю, то розуму наберуся, а як з дурним то і свій страчу.
Життєвий досвід. Від розумнійших від себе учимося того, що не знаємо.
Розумна голова не дбає на лихі слова.
Не звертає уваги на лайку.
Розумний молиться, а дурень плаче.
Розумний спріпляє себе молитвою в надії, що Бог поможе йому, дурень стратив усю надію і в розпуці плаче.
Син у двадцять років мудріший від свого батька, у тридцять років знає стільки що й батько, а у сорок років пізнає, скільки то він не знає, що його батько знає.
Молоді люди чепуряться, що вони багато знають, та щоб їх мати за розумних.
Дехто говорить розумно, а поступає по-дурному.
Коли говорять мудрі слова, але роблять погані вчинки.
З розумним будеш умним, а з дурним і сам будеш таким.
З ким поведешся, таким і сам станеш.
Краще з розумним два рази згубити, як з дурнем раз найти.
Завжди краще мати справу з розумним, ніж з дурнем.
Лучче з розумним в біді, ніж з дурним в добрі.
Краще жити з розумною людиною в бідноті, ніж з дурнем у багатстві.
Розумний батько сина спитатися не соромиться.
Розумний батько знає, що і він всього не знає.
Розумний думає перед бесідою, дурень думає по бесіді над тим, що сказав.
Розумний думає наперед, а дурень тоді, коли зробленого вже не можна поправити.
Розумний і без грошей богатий.
Розум — це багатство для людини.
Розумний мовчить, як дурак кричить.
Розумні люди більше мовчать і слухають, а дурні говорять безперестанку.
Розумний розсудить, а дурень осудить.
Розумний багато що розуміє і вибачає людям, а дурень швидкий на обмову.
Розумний тішиться тим, що має; дурень журиться тим, чого не має.
Порівняння розумного і дурного.
Приповідки або українсько-народня філософія