Приповідки або українсько-народня філософія

серце

Аж мені серце скаче з радости.

Дуже утішився.

Аж мені серце тріскає з болю.

З великого горя серце болить.

Від серця до Бога навпростець дорога.

Щира молитва лине сама до Бога без нічієї помочі.

Від серця до неба, дороги не треба.

Добрий чоловік не потребує аби його справляти до неба, його діла ведуть.

В'ївся в серце й печінки.

Дуже докучив. Наробив багато прикрости.

Вразив в саме серце.

Зробив дуже велику прикрість, кривду.

Добре серце має.

Про щиру людину.

Доброго серця чоловік.

Щирий, рад кожньому добра та щастя.

Куди серце лежить, туди око біжить.

Хто що любить, за тим і поглядає.

Мені мати не велить з тобою, серденько, говорить.

Мама заборонила мені говорити з тобою любий парубче.

Не бери собі до серця.

Не вдавайся в тугу, це тобі не поміч.

Ой, серденько моє любе, завидують мені люди.

Лебеділа бідна дівчина свому багатому та вродливому любкові.

Припустив собі до серця.

Затужив туже, зажурився дуже.

Серце мені тріскає з жалю.

Дуже велика розпука.

Серце серцю вість подає.

Люди близькі собі, відчувають щастя, чи нещастя одні других навіть на далеку віддаль.

Серце того не хоче, хоч язик лепоче.

Хоч і терпкі слова, але серце щире й добра бажає.

Серцю ні розказати, ні укарати.

Серця не присилуєш, воно має свою волю.

Серця не навчиш.

Його не переробиш, не переконаєш аргументами.

Ухопив за серце масними словами.

Приподобався облесними словами.

Хай радіє, поки надія серце гріє.

Не убивай нікому надії, бо це одинока радість його.

Хто візьме дитину за руку, той взяв маму за серце.

Кожна мама вдячна тим, хто прихильний її дитині.

Хто дає серце, той дасть і гроші.

Хто любить, той не пожаліє трудів та матеріяльних засобів.

Чим серце повне, те й язиком спливає.

Серце повне любови, любовю й дише, а повне злоби, злобою й дише.

Що з серця походить, те й до серця доходить.

Щира бесіда находить місце в людськім серці, її радо слухають.

Що на серці, те й на язиці.

Щирий та добродушний чоловік не таїть нічого, а скаже як і думає.

Що на серці накипіло, те й сказав.

Виказав усі свої кривди.

Що серце, то й бажання.

Кожен має свої бажання і старається осягнути їх.

Яка небудь юпка, а серце горить, як губка.

Про чоловіка що любить женщин.

Як наш мужик попаніє, то серце його одубіє.

Розпанілий чоловік стає байдужним на чуже горе, чи нещастя.

В кожному серці є своя святая святих, де нерадо впускається ближніх, навіть найблизших.

Кожна людина має свої таємниці.

Голобець маленький, а серденько має.

Кожна жива істота відчуває добро.

Душа душу чує, а серце серцю вість подає.

Про закоханих.

Кожен має в серці один куток для себе самого.

У кожного є свої таємниці.

Кому легко на серці, до того увесь світ сміється.

У кого нема журби, той має гарний настрій.

Куди серце лежить, туди й око глядить.

Хто кого любить, про того і думає.

Серце добре на весіллі.

Про лиху жінку або лихого чоловіка, які є добрими лише на весіллі.

Серце з серцем говорило, серце до серця промовляло.

Про закоханих, які розуміються без слів.

Серце і совість гризуть душу.

Серцем і совістю людина відчуває свої гріхи.

Серце ні на що не вважає — свою волю має.

Про кохання, яке нікому не підвладне.

Серце серцю вість подає, де горяча любов є.

Закохані відчувають одне одного навіть на далекій відстані.

Що в серці вариться, то на лиці не втаїться.

Обличчя є дзеркалом людської душі. На ньому відображаються всі людські почуття.

Я до тебе з серцем, а ти до мене з перцем.

Говорить хлопець до дівчини, до якої залицяється, але отримує негативну відповідь.

Як гряне — серце в’яне.

Любов приходить несподівано і має велику силу над людиною.

Як одно серце страждає, а друге не знає.

Одна людина кохає і страждає, а інша не знає про кохання до неї.

Приповідки або українсько-народня філософія

Значення в інших словниках

  1. серце — се́рце іменник середнього роду * Але: два, три, чотири се́рця  Орфографічний словник української мови
  2. серце — П. душа; ФР. чуйність, сердечність <н. без серця>, настрої, почуття /н. ми — єдині серцем/; (горде) вдача; (на кого) П. гнів, роздратовання; (чого) центр, осердя; (дзвона) телепень; (морське) ІД. медуза; серденько, серденя.  Словник синонімів Караванського
  3. серце — див. калатало; кохана; коханий  Словник синонімів Вусика
  4. серце — [серцеи] -ц'а, м. (на) -ц'і, мн. сеирц'а, сеирдец'/серц' два серц'а  Орфоепічний словник української мови
  5. серце — -я, с. 1》 Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. серце — Див. Дзвін.  Словник-довідник музичних термінів
  7. серце — СЕ́РЦЕ, я, с. 1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішечка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини – з лівого боку грудної порожнини). Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (І.  Словник української мови у 20 томах
  8. серце — се́рце 1. серце ◊ а́так се́рця → атак ◊ бра́ти <�бли́зько> до се́рця дуже перейматися, надавати чомусь великого значення (м, ср, ст): Цю науку я взяв собі дуже до серця, хоч вона була мені дана дуже лагідним способом...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. серце — М'язовий орган, що забезпечує кровообіг; у птахів та ссавців складається з 2-х відокремлених частин, кожна з яких має передсердя та шлуночок; до правого передсердя відходять головні судини, до лівого — легеневі; з лівого шлуночка виходить аорта...  Універсальний словник-енциклопедія
  10. серце — (аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І.  Фразеологічний словник української мови
  11. серце — ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯ діал., ІРИТА́ЦІЯ зах., ПА́СІЯ діал. — Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І.  Словник синонімів української мови
  12. серце — Се́рце, се́рця, се́рцю і се́рцеві, -цем, в се́рці, на -ці і на -цю; серця́, серде́ць і (рідше) серць, серця́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. серце — СЕ́РЦЕ, я, с. 1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини — з лівого боку грудної порожнини). Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  14. серце — Серце, -ця с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. ІІ. 11. Употр.  Словник української мови Грінченка