сирота
Бог баче, як сирота плаче.
Сирота плаче, бо хтось зробив її кривду, а нема кому упімнутися. Бог покарає за кривду. Над сиротами треба мнлосердитись.
За сиротою Бог з калитою.
Сиротами опікується сам Бог і дає їм щастя.
Кругла сирота.
Сирота самісінька, без жадного роду.
Не то сирота, що рідні не має, а та, що долі не знає.
Є випадки, що сиротам по смерти родичів багато краще живеться, як з родичами, а є діти, що при родичах дуже тяжко бідують.
Ніхто не знає, де сирота обід має.
Сиротою ніхто не інтересується, чи вона їла, чи голодна.
Сирота, а рот, як ворота.
Сварлива та брехлива сирота.
Сирота сироту шкрепче аби було животу легше.
Сирота сироті помагає, щоб легше було їм жити.
Сироту та вдовицю і тріски б'ють.
Їх кривдять навіть безсильні.
Сирітським добром не доробишся.
Сирітська кривда не вийде тобі на користь.
У сироти тоді воскресна неділя, як вона сорочку білу наділа.
Нею не опікуються, а біла сорочка у неї рідкістю, як і Великдень.
За сиротою журба за журбою.
Сирота постійно зазнає лиха.
І у сироти на подвір’ї сонце засвітить.
І до сироти колись прийде щастя.
Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскоче, всяк баче.
На сирітське горе ніхто не звертає уваги, а сирітську провину кожний помічає.
Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.
Нікого не хвилює сирітське горе.
Ніхто того не відає, як сирота обідає.
Ніхто не турбується про сироту.
Сирітська сльоза не капає дарма.
Сирота ніколи даремно не плаче, а лише тоді, коли зазнає дуже сильних знущань або образ.
Сирота, як камінь на роздоріжжі.
Сироту всі кривдять.
Сиротою жити — сльози лити.
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.
Сироту лають і б’ють, та плакати не дають.
Сироту всі кривдять і ніхто не жаліє.
Тоді сироті неділя, як сорочка біла.
Тоді сироті неділя, як сорочка у неї біла.
За сироту ніхто не дбає, і тому навіть чистий одяг є для неї, як свято.
Хто сиротою не бував, той не наплакався.
Хто не був сиротою, той не зазнав справжньої біди.
Чужа ласка — сироті Великдень.
Бо дуже рідко трапляється.
Приповідки або українсько-народня філософія