сирота
Бог баче, як сирота плаче.
Сирота плаче, бо хтось зробив її кривду, а нема кому упімнутися. Бог покарає за кривду. Над сиротами треба мнлосердитись.
За сиротою Бог з калитою.
Сиротами опікується сам Бог і дає їм щастя.
Кругла сирота.
Сирота самісінька, без жадного роду.
Не то сирота, що рідні не має, а та, що долі не знає.
Є випадки, що сиротам по смерти родичів багато краще живеться, як з родичами, а є діти, що при родичах дуже тяжко бідують.
Ніхто не знає, де сирота обід має.
Сиротою ніхто не інтересується, чи вона їла, чи голодна.
Сирота, а рот, як ворота.
Сварлива та брехлива сирота.
Сирота сироту шкрепче аби було животу легше.
Сирота сироті помагає, щоб легше було їм жити.
Сироту та вдовицю і тріски б'ють.
Їх кривдять навіть безсильні.
Сирітським добром не доробишся.
Сирітська кривда не вийде тобі на користь.
У сироти тоді воскресна неділя, як вона сорочку білу наділа.
Нею не опікуються, а біла сорочка у неї рідкістю, як і Великдень.
За сиротою журба за журбою.
Сирота постійно зазнає лиха.
І у сироти на подвір’ї сонце засвітить.
І до сироти колись прийде щастя.
Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскоче, всяк баче.
На сирітське горе ніхто не звертає уваги, а сирітську провину кожний помічає.
Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.
Нікого не хвилює сирітське горе.
Ніхто того не відає, як сирота обідає.
Ніхто не турбується про сироту.
Сирітська сльоза не капає дарма.
Сирота ніколи даремно не плаче, а лише тоді, коли зазнає дуже сильних знущань або образ.
Сирота, як камінь на роздоріжжі.
Сироту всі кривдять.
Сиротою жити — сльози лити.
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.
Сироту лають і б’ють, та плакати не дають.
Сироту всі кривдять і ніхто не жаліє.
Тоді сироті неділя, як сорочка біла.
Тоді сироті неділя, як сорочка у неї біла.
За сироту ніхто не дбає, і тому навіть чистий одяг є для неї, як свято.
Хто сиротою не бував, той не наплакався.
Хто не був сиротою, той не зазнав справжньої біди.
Чужа ласка — сироті Великдень.
Бо дуже рідко трапляється.
Значення в інших словниках
- Сирота — Сирота́ прізвище * Але: дві, три, чотири Сироти́ Орфографічний словник української мови
- сирота — Безбатченко, як ім. безрідний, л. байстрюк, (- дитину) сиротя, П. бідолаха, як ім. самотній, сирітка, сиротина, мн. СИРОТИ, сов. гусяча шкіра Словник синонімів Караванського
- сирота — I безбатченко, сирітка, сирітонька, сиріточка, сиротина, сиротинка, сиротинонька, сиротиночка, сиротовина, сиротя, сиротятко, сиротяточко Фразеологічні синоніми: казанська сирота; кругла (круглий) сирота II див. бідний; нещасливий Словник синонімів Вусика
- сирота — [сиерота] -ти, д. і м. -роут'і, мн. сиротие, сир'іт/сиер'іт, д. -там дв'і сиероти Орфоепічний словник української мови
- сирота — -и, ч. і ж. 1》 Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. || Людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина. || перен. Бідна, нещасна людина; бідолаха. Зостатися (залишитися, лишитися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сирота — СИРОТА́, и́, ч. і ж. 1. Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. – Я сирота: без матері, Без батька осталась, І він один на всім світі, Один мене любить (Т. Словник української мови у 20 томах
- сирота — сирота́: ♦ бі́дна сирота́ без та́та, без ма́ми, що її ті́тка з ла́ски на світ породи́ла жарт. про людину, яка вдає нещасного, покривдженого (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сирота — (-и) ч.; мол. Товстий чоловік-охоронець. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
- сирота — каза́нська сирота́, зневажл. Той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (О. Фразеологічний словник української мови
- сирота — СИРОТА́ ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИ́НА фольк., СИРОТОВИ́НА діал.; БЕЗБА́ТЧЕНКО, СИРОТЮ́К розм. (про хлопчика); СИРОТЮ́ЧКА розм. (про дівчинку). Словник синонімів української мови
- сирота — Сирота́, -ти́; си́роти, сирі́т, си́ротам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сирота — СИРОТА́, и́, ч. і ж. 1. Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. — Я сирота: без матері, Без батька осталась, І він один на всім світі, Один мене любить (Шевч. Словник української мови в 11 томах