сирота

каза́нська сирота́, зневажл. Той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (О. Гончар); (Галя:) Бач, якою казанською сиротою прикинулася! Думаєш, так тобі й повірили? (Олена:) І справді. Клавдіє Іванівно, такою ласкавою овечкою ми вас ніколи не бачили (Т. Фесененко).

кру́гла (кру́глий) сирота́. Той, у кого нема батьків, рідних. Надія довірливо сказала: — Яка славна дівчина, тільки сирота кругла, дитям під вікнами хліба просила (М. Стельмах); Хлопець був круглий сирота — ні батька, ні матері (З усн. мови).

мо́рщити із се́бе сироту́, зневажл. Видавати себе за бідного, нещасного; прибіднятися. Особливо ж смішна була величезна, могуча (могутня) стать Вовкуна, коли він кулився, і кривився, і морщив із себе сироту (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сирота — Сирота́ прізвище * Але: дві, три, чотири Сироти́ Орфографічний словник української мови
  2. сирота — Безбатченко, як ім. безрідний, л. байстрюк, (- дитину) сиротя, П. бідолаха, як ім. самотній, сирітка, сиротина, мн. СИРОТИ, сов. гусяча шкіра Словник синонімів Караванського
  3. сирота — I безбатченко, сирітка, сирітонька, сиріточка, сиротина, сиротинка, сиротинонька, сиротиночка, сиротовина, сиротя, сиротятко, сиротяточко Фразеологічні синоніми: казанська сирота; кругла (круглий) сирота II див. бідний; нещасливий Словник синонімів Вусика
  4. сирота — [сиерота] -ти, д. і м. -роут'і, мн. сиротие, сир'іт/сиер'іт, д. -там дв'і сиероти Орфоепічний словник української мови
  5. сирота — -и, ч. і ж. 1》 Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. || Людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина. || перен. Бідна, нещасна людина; бідолаха. Зостатися (залишитися, лишитися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сирота — СИРОТА́, и́, ч. і ж. 1. Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. – Я сирота: без матері, Без батька осталась, І він один на всім світі, Один мене любить (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. сирота — сирота́: ♦ бі́дна сирота́ без та́та, без ма́ми, що її ті́тка з ла́ски на світ породи́ла жарт. про людину, яка вдає нещасного, покривдженого (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. сирота — Бог баче, як сирота плаче. Сирота плаче, бо хтось зробив її кривду, а нема кому упімнутися. Бог покарає за кривду. Над сиротами треба мнлосердитись. За сиротою Бог з калитою. Сиротами опікується сам Бог і дає їм щастя. Кругла сирота. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. сирота — (-и) ч.; мол. Товстий чоловік-охоронець. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
  10. сирота — СИРОТА́ ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИ́НА фольк., СИРОТОВИ́НА діал.; БЕЗБА́ТЧЕНКО, СИРОТЮ́К розм. (про хлопчика); СИРОТЮ́ЧКА розм. (про дівчинку). Словник синонімів української мови
  11. сирота — Сирота́, -ти́; си́роти, сирі́т, си́ротам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сирота — СИРОТА́, и́, ч. і ж. 1. Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. — Я сирота: без матері, Без батька осталась, І він один на всім світі, Один мене любить (Шевч. Словник української мови в 11 томах