слава
Добра слава лежить, а лиха далеко біжить.
Добра слава про людину не так швидко розходиться, як погана.
Пустили лиху славу про неї.
Лихо говорять про неї.
Слава Богу, що зломив лиш ногу.
Дякував чоловік, що упавши зломив ногу, а міг був і карк зломити, умерти.
Слава на воротях не сидить.
Її люди передають одні другим.
Слава тобі Боже за ту ласку, що вже освятив мені піп паску.
Дякують Богу, що дозволив діждатися Великодня й свяченого.
Слава Тобі, Ісусе Хрисе, нема мене кому гризти.
Говорила вдова по похороні свого лихого чоловіка.
Стала слава, стали поговори, та про тую дівчиноньку, що чорнії брови.
Хоч і красавиця, та лиха слава про неї йде.
Приповідки або українсько-народня філософія