спокій
Бодай тобі спокою не було, ані на цім, ані на тім світі.
Тяжке прокляття скривдженого.
Дай собі спокій.
Не роби того.
За дурною головою, нема ногам спокою.
Коли чоловік не розпитає дороги, то ноги дороги накладають.
Святий спокою, гаразд з тобою.
Як спокійно, то хоч і бідно, а любо.
Спокій голові.
Без журби.
Такий спокій, як би святі хату перелетіли.
Коли по сварці, чи нещастю настає спокій.
Хто булаву запопав, той спокій попращав.
Хто став гетьманом, у того велика відвічальність, а тим і журба. Булава—гетьманська відзнака.
Хто любить спокій, той служить Богу.
Бо не робить нікому кривди.
Хто вдома спокою не має, той у пеклі перебуває.
Нарід вірить, що в пеклі повно сварки, крику та стонів і плачу, тому то дім, де сварка та крики, порівнують до пекла, бо там тяжко й непривітно жити, як і в пеклі.
Хочеш спокою, то готовся до бою.
Не роблять шкоди тому, хто може захистити себе.
Приповідки або українсько-народня філософія