спати
Аж тоді висплюся, як мені руки на вхрест зложать.
По смерти. Умерлим складають руки не вхрест. Я не маю часу тепер спати, бо робота жде, а по смерти висплюся до волі. Ознака великої працьовитости.
Але я виспався на всі боки.
Виспався до волі.
Де впав, там заснув.
Зморений сном не вибирав догідного місця до спання.
Не всі сплять, що храплять.
Значіння, як і сказано.
Ні я в спані, ні в роботі, тільки все в якімсь клопоті.
Нарікання чоловіка, якого морить журба та безсонність.
Пішов у сиру землю спати.
Умер.
Поки біда спить, поти не кричить.
Значіння, як і сказано.
Проспав свою долю.
Про лінивого, що проспав добру нагоду. Проспав щастя.
Спить і гадки не має.
Спить і байдуже йому за все.
Спи, щоб і не встав.
Прокляття, щоб умер.
Спить, як по купелі.
Про глибокий покріпляючий сон. По купелі краще спиться.
Сяка така напасть, а вже спати не дасть.
Хочби й мала журба, а відбирає сон.
Хоч спить, як на славу, а не заробить і на страву.
Про лінюха, що спить і на харч не годен собі заробити.
Хто спить, той їсти не просить.
Хто спить, той голоду не відчуває.
Щоб ти виспався на другий бік.
Прокляття, щоб помер у сні.
' Як си постелеш, так ся й виспиш.
Як робитимеш, таку й користь дістанеш.
Не спиться — хліб сниться.
Голодному тяжко спати.
Сни не сни, а шапку здойми.
Пану завжди мусиш годити.
Спить, хоч з гармати стріляй.
Дуже міцно спить.
Спиш, спиш, а спочивати ніколи.
Приповідка лінивого.
Так м’ягко спати, наче теща постелила.
Тяжко живеться.
Хто спить весною, той плаче зимою.
Хто ліпиться працювати весною, коли треба орати і сіяти, той голодує взимку.
Як лягаєш спати — подумай, як устати.
Коли щось робиш, то думай наперед про наслідки.
Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
Про того, хто довго спить, а потім все робить похапцем.
Як спиться, то не сниться.
Хто міцно спить, той не бачить сновидінь.
Приповідки або українсько-народня філософія