спати

спа́ти

сплю, спиш; мн. сплять; недок.

1》 Перебувати у стані сну.

|| Мати нормальний сон.

|| із запереч. част. не. Страждати безсонням; мати неміцний сон.

|| перен. Бути безлюдним, затихлим.

|| перен. Бути у стані повного спокою, нерухомості.

|| перен. Лежати мертвим; бути похованим де-небудь; покоїтися. Класти спати.

Спати вічним сном — бути мертвим.

2》 перен. Бути бездіяльним, пасивним, млявим.

|| Не виявлятися, не проявляти себе (про почуття, здібності і т. ін.).

3》 розм. Бути у статевих зносинах з ким-небудь.

Значення в інших словниках

1. спати — (перебувати в стані сну) відпочивати, почивати, спочивати, відсиплятися, (легким сном) дрімати, коняти, діал. кімати (сильно, з хропінням) хропіти// давати хропака, (мало спати) спати на одне вухо, (сидячи) клювати носом, (спокійно) спати сном праведника.  Словник синонімів Полюги
2. спати — спа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. спати — (перебувати у стані чуткого, сторожкого сну) спати на одне вухо; (сидячи дрімати) клювати носом; ловити окунів (окуні) [носом]; носом рибу вудити; (спати з хропінням) давати (задавати і т. ін.  Словник фразеологічних синонімів
4. спати — о. перебувати в обіймах Морфея, ф. давати хропака; (не міцно) дрімати, куняти; с. спати без задніх ніг <�як мертвий, сном праведника>; (із сл. іти) на боковеньку; (в труні) спочивати, покоїтися; (- душу) не виявляти життя; (з ким) ділити ложе; (з...  Словник синонімів Караванського
5. спати — I заснути, валятися, вилежувати, вилежуватися, дрімати, задрімати, здрімнути, зорювати (спати під зорями), люленьки (дит.), люленьки-люлі (т.с.  Словник синонімів Вусика
6. спати — [спатие] спл'у, спиш, спиемо, спиете, спл'ат'; нак. спи, сп'іт'  Орфоепічний словник української мови
7. спати — СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (І. Котляревський); Чую я – всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (М.  Словник української мови у 20 томах
8. спати — спа́ти: ◊ піти́ спа́ти евф. до померти (ср, ст): Купа своїх хлопів пішла спати. І ще не знати, який нам кінець (Лисяк)|| = зламатися ◊ спа́ти як заби́тий дуже міцно спати (м, ср, ст): Хто знає, який він мав сон?...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. спати — Аж тоді висплюся, як мені руки на вхрест зложать. По смерти. Умерлим складають руки не вхрест. Я не маю часу тепер спати, бо робота жде, а по смерти висплюся до волі. Ознака великої працьовитости. Але я виспався на всі боки. Виспався до волі.  Приповідки або українсько-народня філософія
10. спати — син. вухо давити, давити масу, друшляти, кемарити, кімати, масувати, сидіти на спині.  Словник жарґонної лексики української мови
11. спати — ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю, поко́ю і т.ін.) кому і без додатка, жарт. 1. Хтось дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами. В навчанні виявляв великі успіхи і радів, коли його хвалили. Зі шкільної парти лаври не давали спати (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
12. спати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти.  Словник синонімів української мови
13. спати — Спа́ти, сплю, спиш, спить, сплять; сплячи́; спи, спім, спіть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
14. спати — СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Котл., І, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Мирний, І, 1954, 79); Сплю.  Словник української мови в 11 томах
15. спати — Спати, сплю, спиш гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать.  Словник української мови Грінченка